- співбесіда
- —————————————————————————————співбе́сідаіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
співбесідниця — і. Жін. до співбесідник … Український тлумачний словник
співбесіда — и, ж. Бесіда, розмова з ким небудь. || Спеціальна бесіда на політичну, наукову і т. ін. теми, розрахована на обмін думками між присутніми, на з ясування яких небудь питань … Український тлумачний словник
співбесідник — а, ч. Той, хто бесідує, розмовляє з ким небудь … Український тлумачний словник
співбесідник — [сп іўбе/с ідниек і сп іўбеис’і/дниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
співбесідник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
співбесідниця — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
забалакувати — ую, уєш, недок., забала/кати, аю, аєш, док., розм. 1) неперех.Намагатися почати розмову або вступати в розмову з ким небудь. || тільки док. Почати балакати, говорити. 2) тільки док., перех. Втомити співбесідника довгою розмовою. 3) перех.… … Український тлумачний словник
батенько — а, ч. 1) Пестл. до батько 1). 2) тільки в кличній формі, розм. Уживається як ввічливе звертання до співбесідника … Український тлумачний словник
батечко — а, ч. 1) Пестл. до батько 1). 2) тільки в кличній формі, розм. Уживається як ввічливе звертання до співбесідника. •• [Ох (ой)] ба/течку [мій]! уживається як вигук, що передає здивування, захоплення, переляк … Український тлумачний словник
бесіда — и, ж. 1) Розмова з ким небудь. 2) Доповідь, повідомлення на яку небудь тему з наступним обміном думками; співбесіда. 3) розм. Гуляння в когось; бенкет. 4) розм. Товариство, компанія. 5) діал. Мова, мовлення … Український тлумачний словник